Тема: Частини
мови. Правопис відмінкових закінчень іменників.
Мета: систематизувати знання учнів про частини мови;
удосконалювати навички правопису відмінкових закінчень іменників; розвивати
логічне мислення, самостійність думки, збагачувати лексичний запас.
Розмовна тема: Т.Г. Шевченко.
Тип уроку: закріплення умінь і навичок.
Методи роботи: робота в групах.
Хід уроку
І. Організаційний момент.
ІІ. Слово вчителя
«Він був сином мужика і став
володарем в царстві духа. Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культури… Доля
переслідувала його в житті, скільки лиш могла, та вона не зуміла перетворити
золота його душі у ржу… Найкращий і найцінніший скарб доля дала йому лише по
смерті – невмирущу славу і все розквітаючу радість, яку в мільйонів людських
сердець все наново збуджуватимуть його твори» ( І. Франко про
Т. Г. Шевченка). День народження і день смерті Т.Шевченка
стоять поряд: 9-10 березня. Між цими двома весняними днями 47 років життя, яке стало і гордістю українського народу. Ще
за життя Кобзар став у народі легендарним, але доля його засяяла лише по
смерті. Нині ім’я Шевченка відоме на всіх континентах. Його твори звучать у
перекладах на десятках мов світу. Але
особливо благовійно ставляться до Кобзаря його нащадки.
Сьогоднішній наш урок – данина
памяті великому постові – правдоборця.
Епіграф:
Воскресну я!
Воскресну нині!
Т.Шевченко
ІІІ. Повідомлення теми,
мети уроку.
ІV. Узагальнення і
систематизація вивченого.
1. Бесіда. Запитання для
бесіди.
·
Що вивчає морфологія?
·
За якими ознаками визначаються частини мови?
·
Які частини мови називаються самостійними? Назвати їх.
Чому їх так називають?
·
Яка частина мови
не входить ні до самостійних, ні до службових? Що виражає ця частина мови?
2. Прочитати. Якими
частинами мови є виділені слова? На які питання вони відповідають? Що
означають? Яка їх синтаксична роль?
Нас до глибини душі вражає велика любов Шевченка до
України.
Шевченко писав про
стривожену душу людини, про її боріння із злом, про поривання до щастя крізь безпросвітні хмари й
безнадійно скалічене життя ( За Є. Сверстюком).
3. Вставити замість крапок
службові частини мови. Назвати ці частини мови. У чому полягає відмінність між
службовими частинами мови й самостійними? Виділені слова розібрати за будовою
Життя Шевченка багато важить…тільки…нашої доби… майбутніх
поколінь…іменем Шевченка пов’язана доля багатомільйонного народу. Він
виріс…рідного ґрунту, зрошеного потом… кров’ю селянина. Народ вислав його…арену
освіченого світу, … середовище цивілізованих станів, повідати їм свої щирі
думи. Життям своїм… поезією він заявив… кричущу несправедливість кріпосного
права, осмислив народну поезію, воскресив простоту народних звичаїв… створив
невмирущі типи народного характеру. ( За М.Чалим)
4. Вказати вигуки. Довести,
що вони виконують художню, емоційно-увиразнюючу функцію. Звернути увагу на
розділові знаки при вигуках.
Ой Дніпре мій, Дніпре, широкий та дужий! О доле моя! Моя
країно! Коли я вирвусь з цієї пустині?
Ох, не однаково мені.
5. Прочитати. Пояснити явище
переходу однієї частини мови в іншу.
Сумно, сумно серед неба сяє білолиций. Та не однаково
мені, як Україну злії люде присплять, лукаві.
6. Прочитати. Вказати
іменники, визначити рід, число, відмінок кожного з них. Вказати відмінкові
закінчення.
Всією історією наші предки
виробляли хребет народу, щоб кожен з нас мав той хребет.
7. Подані іменники поставити
у формі О.В. однини.
Україна, зоря, круча, тополя, земля, межа, душа, тиша,
мрія.
Навести приклади речень з
іменниками, що стоять у формі Кл. в.
8. Замінити узгоджені
означення – прикметники неузгодженими означеннями, вираженими іменниками у
формі Р.в з прийменником чи без нього.
Університетська програма, хоровий спів, київські вулиці,
листопадова пора, паперовий змій, полковий командир, народна мудрість, медовий
запах.
9. Від поданих іменників
утворити форми О.в. однини, пояснити правопис.
Ніч, сіль, масть, честь, повінь, мати, кров, гнучкість,
вуаль, вічність, профіль, тюль, біль.
10.
З-поміж поданих іменників виписати виписати іменники ІV відміни. Два з них
провідміняти ( усно).
Знання, коріння, орля, ведмежа, бездоріжжя, хлоп’я, змагання, внуча, обличчя.
V.
Підсумки уроку
1.
Оцінювання
2.
Домашнє завдання
Учитель закінчує урок словами з твору
Т.Шевченка:
Учітесь, читайте,
І чужому научайтесь, й свого не
цурайтесь…
Десять
учительських заповідей
1.
Люби себе й обраний тобою шлях.
2.
Читай на ніч хоча б щось.
3.
Схиляйся перед чистотою й цнотливістю
дитинства.
4.
Якщо учень не зробив домашнього
завдання, не картай його, а уяви, що в нього, можливо, були важливіші справи.
Або, що прикро, і ти, і твій предмет для нього, м’яко кажучи, не досить
симпатичні.
5.
Захоплюйся дитячими відкриттями і не
поспішай оцінювати їх за допомогою цифр.
6.
Принось на кожен урок диво: вірш,
пісеньку, запис голосів видатних людей, притчу, приклад із життя, анекдот,
афоризм, висловлювання, оригінальну задачу, жарт…
7.
Йди на урок, як на іспит, але не
перетворюй урок на свято доброти і розуму.
8.
Твоя головна зброя – бадьорість,
життєрадісність, гуманність, а не буркотіння, вимогливість, переслідування,
демонстрація втоми.
9.
Твоє обличчя має бути красивим, одухотвореним
красою, а твій зовнішній вигляд не повинен нагадувати про неминучу пенсію й
нудне життя.
10.
Якщо учні пам’ятають не тебе, а твої слова і
вчинки, значить твоє педагогічне життя вдалося.
